Oeri (oeri) wrote,
Oeri
oeri

Повільно, ледве помітно повертаюся назад, ніби-то на кілька років. Ніби-то й не було зі мною нічого, що могло би мене змінити, зробити очікування приторнішим, надію - тихішою, а сон - коротшим але глибшим. Все, що трапилось, зійшло чорнилами з рук, промовилося десятком голосів і пішло. Тобто все, що було до того, що зникало і з'явилося знову - це звичка, якої хочеться позбутись, і яку боїшся втратити водночас. І не має значення, до чого вона.
Tags: в, хвилини, я
Subscribe

  • (no subject)

    Нічого тут вже не пишу, проте вирішила написати зараз. У мене вийшла книжка "На нову ніч", і її навіть можна придбати, натиснувши на…

  • Моє поле

    Боже, який приємний дощ. Над нашим полем великі свіжі хмари, білі на сірому, поле пахне гірко і запах цей звідкись із дитинства. Мені згадався один…

  • Вперше за довгий час

    Вперше за довгий час виникло бажання тут написати. Був спокійний і важкий ранок після такої ж важкої, але неспокійної ночі. Вперше за довгий час…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments