Oeri (oeri) wrote,
Oeri
oeri

Моє поле

Боже, який приємний дощ. Над нашим полем великі свіжі хмари, білі на сірому, поле пахне гірко і запах цей звідкись із дитинства. Мені згадався один вечір. Я тоді вичлася в останньому класі і мала старшого друга. Ми пішли гуляти на це поле, і нас там застав дощ. Я була засмучена, бо на мені були нові білі штанці, які я, звичайно, заляпала, а так хотілося бути гарненькою. А друг казав, що над нами найкрасивіше небо, яке він будь-коли бачив. Це я так, ні до чого, згадалося.

Згодом це місце називали "дім хмар", але це вже було дуже згодом.
Tags: в, навколо, хвилини
Subscribe

  • (no subject)

    Нічого тут вже не пишу, проте вирішила написати зараз. У мене вийшла книжка "На нову ніч", і її навіть можна придбати, натиснувши на…

  • Вперше за довгий час

    Вперше за довгий час виникло бажання тут написати. Був спокійний і важкий ранок після такої ж важкої, але неспокійної ночі. Вперше за довгий час…

  • (no subject)

    Дивні дні настали. Позачасні, перестиглі. Падають на землю, розколюються твердим тріскотом, розкочують насіння по усіх усюдах. Я ступаю на землю,…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments